(+380 44) 481-45-29
Усі контакти Зробити внесок

Що таке “ендаумент”

Ендаумент-фонд (англ. endowment) – найбільш прозорий інструмент доброчинності. За визначенням це - цільовий фонд, призначений для використання в некомерційних цілях.


Найбільш популярні сфери застосування цільового капіталу таких фондів - традиційно некомерційні: охорона здоров'я, соціальна підтримка, освіта, наука, охорона довкілля, культура, мистецтво тощо.


Традійний механізм роботи ендаумент-фонда:

  1. Ендаумент-фонди наповнюються завдяки благодійникам.
  2. Ендаумент передає сформований капітал керуючій компанії в довірче управління. Компанія розпоряджається отриманим капіталом для нарощування доходу від капіталу - отриманих відсотків.
  3. Відсотки передаються ендаумент-фонду для цільового використання. Цілі визначаються Статутом Фонду, а пріоритетність і спрямованість фінансових вкладень координує Опікунська рада, керуючись першочерговістю завдань Фонду і результатами проведених конкурсів проектів та тендерів.

        Переваги ендаументу:

        • фонд розпоряджається отриманим капіталом не самостійно, а за допомогою професійної керуючої компанії;
        • отримані пожертви не витрачаються одразу, а інвестуються в цінні папери та інші інструменти, що генерують додатковий дохід. Таким чином, фонд не може спустіти - він може лише нарощувати свої обсяги завдяки накопиченню відсотків;
        • на відміну від благодійної організації, фонд має недоторканний основний капітал: він має право використовувати тільки відсотки, отримані з основного капіталу;
        • фонд зобов'язаний надавати прозору звітність про рух засобів, з якою може ознайомитися кожен благодійник;
        • діяльність фонду розрахована на довгострокову перспективу;
        • дохід від управління фондом може використовуватися тільки на цілі, визначені при створенні фонду.

        Створення ендаумент-фонду – запорука фінансової стабільності некомерційних організацій, їх незалежності від кон’юнктурних коливань та будь-яких факторів зовнішнього впливу.

         

        Декілька прикладів із історії


        380 рік до н.е.

        У Стародавній Греції відомим філософом Платоном сформований перший у сучасному розумінні ендаумент-фонд. Фонд призначався для розвитку Платонівської Академії, релігійно-філософського союзу.


        1502 рік

        Аналог сучасних цільових фондів з'явився у Великобританії. Бабуся короля Генрі VIII, леді Маргарет Бюфорт, внесла пожерту на створення кафедр богослов'я в університетах Оксфорда і Кембриджа. Сьогодні ендаумент-фонди Оксфордського та Кембриджського університетів - найбільші у Великобританії, з капіталом £4,1 млрд. і £3,2 млрд. відповідно. За традиційною для Великобританії схемою, залученням засобів до згаданих фондів займається окремий штат співробітників, департамент розвитку, що налічує більше 100 чоловік.


        1900 рік

        З’явився, мабуть, найвідоміший нині ендаумент-фонд - Нобелевський. Створений за заповітом Альфреда Нобеля на засоби, виручені від продажу його майна, фонд щорічно генерує премії ученим за видатні досягнення в науці, і громадським діячам - за вклад в досягнення і підтримку миру. Сьогодні активів Нобелевського фонду вистачає, щоб щорічно видавати кожному лауреатові Нобелівської премії не менше $1 млн. Початковий капітал фонду складав порядку $250 млн., і на сьогодні зріс до рівня близько $500 млн.


        1642 рік

        Перші пожертви від студентів і підприємців отримав університет Гарварду в США. З декількох сотень доларів США капітал фонду зріс до суми порядку $32, 3 млрд., що дозволило фонду стати найбільшим у світі. За словами менеджменту керуючої компанії Гарвардського ендаумента, успішність фонду забезпечують чотири обов'язкові складові: залучення професіоналів найвищого рівня, націленість на інновації, перманентна оцінка ризиків та оптимальна операційна структура.


        2007 рік

        Зареєстровано перший ендаумент-фонд в Росії, «Фонд Розвитку МДІМВ». Спочатку розмір цільового капіталу фонду складав 385 млн. крб., нині він досяг рівня 1 млрд. 200 млн. крб.

         

        Ендаументи у світі

        У всьому світі ендаумент-фонди на сьогодні представляють потужний інструмент фінансування інноваційних учбових програм, наукових досліджень.


        У США найвідомішими є цільові фонди Гарвардського, Йельського, Прінстонського та Стенфордського університетів. Їх обсяг складає мільярди доларів (ендаумент Гарвардського університету - більше $32,3 млрд., Йельського, - $20,8 млрд., Стенфордського та Прінстонського -$18, 7 млрд. і $18, 2 млрд. відповідно), що дозволяє виділяти на поточні витрати до $1 млрд. щорічно. У цих та інших прогресивних зарубіжних ВИШах засоби, отримані від управління ендаумент-фондами, формують до 45% загального бюджету. У 80 університетів світу розмір капіталу ендаумента перевищує $1 млрд. Нерідко це навіть не єдиний фонд, а ціла система фондів, кожен із яких має власну мету: виплата стипендій або грантів викладачам, організація спортивних заходів, фінансування досліджень тощо.


        Засоби, згенеровані ендаументами, використовуються для фінансування щонайширшого спектру проектів: будівництва нових корпусів, підтримки бібліотечних фондів, розвитку інфраструктури, формування преміальних для співробітників і студентів


        Доброчинна діяльність в Україні

        Добродійність в нашій країні має давні традиції, оскільки супутниками слов'ян ще з часів прийняття християнства були такі риси, як милосердя, співчуття до ближнього. Ще за часів Київської Русі князь Володимир роздавав незаможним їжу та воду з князівської казни. Його послідовник, князь Ярослав, на особисті кошти заснував училище для сиріт, а також ввів практику безкоштовного надання медичної допомоги в монастирях. При Володимирі Мономаху було відкрито жіноче училище для усіх станів, де учениць навчали грамоті та ремеслам.


        В період XIV - XVII ст. ключовими благодійниками виступали монастирі, що надавали допомогу різним верствам населення та оберігали пам'ятки історії. При монастирях створювалися лікарні, школи ремісництва, функціонували притулки для дітей-сиріт, безпритульних та людей похилого віку. На місцевому рівні благодійні функції виконувала правляча община, організовуючи притулки і допомагаючи їжею та одягом нужденним або постраждалим. За часів Запорізької Січі також існувала практика створення благодійних закладів для літніх воїнів.


        Наприкінці XVII ст. влада церкви обмежується державою, яка усе більш повноцінно бере під свій контроль і благодійну діяльність. Виникають державні моделі добродійності, що включають декілька рівнів: філософський, соціальний, медичний. Наприкінці XIX ст. формується досить стійка система координації благодійної діяльності, що включає вертикаль від державного рівня до губернського - і окремих міських установ. Важливу роль відігравала і приватна добродійність: діяльність сімей Терещенко, Ханенко, М. Дегтярьова, С. Могілевцева, Т. Гладинюка, Л. Бродського та інших. Приміром, сім'я цукрозаводчика М. Терещенка віддала на добродійність майже 5 млн. карбованців, а приватна колекція полотен промисловця і нині експонується в декількох музеях Києва.


        За часів СРСР питаннями добродійності і соціальної підтримки займався спеціально створений комітет (пізніше - міністерство). Найбільш пріоритетними напрямами його діяльності були: боротьба з безпритульністю, експлуатацією дітей, допомога сільському населенню, забезпечення сімей інвалідів війни та інвалідів праці, організація допомоги в колгоспах. 


        На сьогодні найбільш активними учасниками добродійності в Україні є благодійні фонди та організації.


        Найбільшими вітчизняними благодійними фондами є благодійний фонд Рината Ахметова «Розвиток України», міжнародний благодійний фонд «Карітас України», фонд Бориса Колєснікова, фонд братів Кличків, фонд Олени Пінчук «АНТИСНІД» та інші. При цьому, найбільш пріоритетними сферами для фінансування благодійниками традиційно є охорона здоров'я та соціальна допомога.


        З метою затвердження принципів гуманізму і милосердя, сприяння розвитку благодійної діяльності і на підтримку ініціативи громадських організацій в 2007 році в Україні був заснований День добродійності (друга неділя грудня).